Поради психолога

На фоні повного благополуччя, ні про що не попереджаючи, виникла проблема, яка спонукала Вас звернутися за інформаційною підтримкою. Вас лякає невизначеність, необхідність проведення неприємних діагностичних процедур, небезпека розвитку серйозного захворювання. Як себе правильно вести після встановлення діагнозу? Яке лікування проводитиметься? Яких результатів можна досягти? Які ускладнення можуть виникнути? Ось спектр питань, які, напевно, вас тривожать. Ми сподіваємося, що знайомство з нижчевикладеною інформацією допоможе Вам прийняти правильне рішення на шляху подолання виниклої проблеми, а де-кого уберегти від безрозсудних необдуманих вчинків.

 

Вам належить зробити дуже важливий крок в житті - врятувати себе самого. Деякі виниклі труднощі вам доведеться долати разом з Вашим лікарем, за підтримки з боку Ваших близьких родичів та друзів. Ви, нажаль, не перша людина, яка потрапила в ситуацію, що склалася; тому нам здається, що рекомендації, засновані на великому досвіді рішення подібних проблем, накопиченому як лікарями-професіоналами так і пацієнтами, що успішно протистояли хворобі, можуть виявитися корисними для Вас.

 

Першим кроком в подоланні ситуації, що склалася, є адекватна оцінка, усвідомлення наявності проблеми та готовність боротися за своє життя. У жодному випадку не піддавайтеся своїм слабкостям і не займайте «позицію страуса», що ховає голову в пісок, таким чином, знижуючи і нівелюючи можливість добитися позитивних результатів в лікуванні. Неодноразово Ви ставите собі питання: «Що ж мені тепер все життя перевернути?», яке переважає турботу про власне здоров'я. Тоді «Що завгодно – тільки не хімія!», «Психолог – для психів, а я не псих!», «Навіщо мені ці трикляті аналізи, які потрібні тільки лікарям, щоб гроші робити?». Ігноруючи призначення лікаря, сподіваючись на те, що проблема вирішиться самостійно Ви робите найбільшу помилку, яку собі можете дозволити. Враховуючи прогресуючий перебіг подібних захворювань, ви ризикуєте втратити час, такий необхідний для того, щоб спробувати змінити ситуацію.

 

Кожна хвороба, а особливо хвороби важкі та хронічні, це стрес, який навіть у абсолютно здорових людей може викликати достатньо тяжкі порушення. Це як сніжну кулю з гори пустити – вона стає все більше й більше. Стрес підсилює симптоми хвороби, що викликає ще більший стрес, який ще більше підсилює симптоми і викликає нову хвилю стресу. Окрім того, в стані стресу Ви стаєте менш захищеними від безлічі стресів, особливо від власне хвороби. На перший погляд, стрес хвороби неминучий і непереборний («Хто залишиться спокійним, знаючи, що у нього рак?»), але займатися якимись дивними штуками, на зразок медитації, щоб навчитися контролювати свій стрес, дивно і безглуздо. Тим часом, стрес –це не тільки відчуття і переживання, але і таке, що порушує чи паралізує боротьбу організму з хворобою. Навчитися контролювати стрес і упоратися з ним – це нітрохи не менш важливо, чим правильно приймати правильні ліки. Достеменно відомо, і це може підтвердити Ваш лікар, грунтуючись на своєму професійному досвіді, що у тих, хто піддався негативним емоціям, таким як страх, відчай та апатія, захворювання починає прогресувати. В той час, як «сильні духом» пацієнти випробовують менше фізичних і психічних страждань. Наявність страху – застава поразки в боротьбі за своє життя, він заважає адекватному сприйняттю проблеми, що спричиняє до відсутності можливості знайти вихід з ситуації, що склалася. Чим більше людина боїться, тим сильніше нею оволодіває апатія; чим глибше вона йде в себе, тим менше шансів знайти вихід! Проте завжди є можливості перетворити велике зло на менше, знайти свій шлях, побудувати  свої відносини з хворобою так, щоб якомога довше зберігати як можна кращу якість життя. Нехай навіть і хворіючи, залишаються господарями свого життя.

 

Хвороба - це ворог. Але і до ворогів можна відноситися по-різному: його можна перемогти, а можна стати жертвою. Якщо вибрати перший шлях – почнуть швидше і ефективніше включатися власні механізми захисту, що в майбутньому позитивно впливатиме на процес лікування. Якщо ви прихильник концепції жертви, то це наймовірніше призведе до ще більшого відчаю. Постійна думка про те, як це могло відбутися? Яка причина захворювання? Чому це трапилося зі мною? На ці запитання Вам ніхто не дасть відповіді, але це ті роздуми, які Вам допожуть відчувати себе повною мірою невдахою. А не краще б було концентруватися на тому, що можна зробити, як допомогти собі?

Беручи участь в лікувально-діагностичному процесі, у Вас з'явиться відчуття контролю над захворюванням, що значною мірою позитивно впливатиме на Ваш психо-емоційний стан, додасть впевненості в собі, допоможе знайти нові сили для боротьби. Не варто звалювати на себе непосильний тягар відповідальності за повний контроль за результатами обстежень та схем лікування, оскільки Ви не є фахівцем в цій області покладіться на професіоналізм свого лікаря. У необхідному об'ємі він триматиме Вас у курсі всіх подій. Необхідно пам'ятати, що лікувальний процес – це важка праця лікаря, деяка – Вас, Ваших родичів та близьких, а взаємини повинні грунтуватися на довірі.

 

Недивлячись на встановлений діагноз, ситуація все-таки не безнадійна. В даний час в області гематології досягнуті вражаючі результати в лікуванні. Дуже важливо пам'ятати те, що чим раніше розпочати лікування, тим значніших результатів можна досягти. Ваш лікар після остаточного встановлення діагнозу інформуватиме Вас про стадію захворювання, схеми лікування і ефективність цих режимів, грунтуючись на світовому та особистому досвіді. Особливо важлива в цей період підтримка родичів, близьких, друзів і співробітників. Дозвольте їм в цю важку для Вас годину продемонструвати свою любов і підтримку. Позиція «самотнього вовка» тут себе не виправдовує, хворобу можна перемогти тільки спільно. Існує помилкова думка про чудове зцілення за допомогою чудодійних трав, каменів, кісток, магнітів і т.п. Чи  варто Вам ризикувати своїм здоров'ям, перевіряючи на собі ці неперевірені методи лікування. Уся експериментальна медицина світу кинута на пошуки ефективних схем лікування, що гарантують повне одужання. Якби це завдання було просто вирішуване, цей метод був би вже упроваджений в практику. Під час перебування в спеціалізованому відділенні відбувається обмін інформацією про захворювання між хворими, які, на жаль, не завжди є достовірними і компетентними. Іноді негативний психо-емоційний настрій та депресивний стан швидко передається оточуючим, що спричиняє свій негативний вплив на подальше лікування. Таким чином, виникає феномен «зіпсованого телефону».

НОВИНИ
17.10.2017 : Фотозвіт про ІХ Конференцію «Сучасні підходи до діагностики та лікування лімфопроліферативних захворювань»
12.10.2017 : Список членов экспертной группы МОЗ по онкологии
11.10.2017 : Государственные закупки лекарственных средств: будущее и настоящее
СТАТТІ
05.07.2017 : Необхідність ПЕТ обстежень в лікуванні пацієнтів.
23.05.2017 : Как помочь близкому человеку с онкологическим диагнозом
06.05.2017 : Психологическая помощь