Хіміотерапія та променева терапія поряд з хірургічним видаленням пухлини відносяться до основних методів лікування в онкологічній практиці. Останній час з’являються все нові і найбільш досконалі різновиди лікування злоякісних новоутворень, наприклад, імунотерапія, тощо. За ними майбутнє, та вони знаходяться на стадії розробки або вивчення віддалених результатів.
Хіміотерапія – застосування особливого класу лікарських засобів, спрямованого на загибель якомога більшої кількості пухлинних клітин в організмі. Цей метод на сьогодні використовується при лікуванні переважної більшості злоякісних пухлин, а при лікуванні лімфом – є основним, базовим і, здебільшого, єдиним методом лікування.
Нажаль застосування хіміопрепаратів тривале і зазвичай викликає багато ускладнень. Але існує ціла технологія мінімізації цих негараздів, яка називається терапією супроводу.
Променева терапія – використання гама-променів з тією ж метою: «вбивання» якомога більшої кількості пухлинних клітин, але в обмеженій ділянці організму, яка опромінюється. Цей метод лікування до винаходу хіміотерапії був основним і єдиним при лікуванні лімфом. Існували програми опромінення майже всього тіла. Подальші спостереження виявили, що таке лікування при певних стадіях лімфом таке ж ефективне, як і хіміотерапія; але, якщо пацієнт виліковується від лімфоми, через 10-12 років у нього високий ризик виникнення нової радіоіндукованої пухлини. Окрім того, в поле опромінення попадають здорові тканини, в яких можуть розвинутися незворотні ускладнення, які самі по собі можуть призвести до інвалідизації. Тому цей метод при лімфомах застосовується все рідше.
ПАМ’ЯТНИЙ ЛИСТОК ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ, ЩО ОТРИМУЮТЬ ХІМІОТЕРАПІЮ
Затверджено
на засіданні Вченої ради при затвердженні результатів виконання НІР «Розробити терапію
супроводу хіміотерапевтичного лікування хворих на злоякісні пухлини з урахуванням
клініко-лабораторних факторів прогнозу токсичності»
Хіміотерапія – це особливий метод лікування онкологічних захворювань за допомогою спеціальних ліків, що пригнічують ріст пухлинних клітин. Хіміотерапія завжди проводиться досвідченим лікарем-онкологом, схема лікування і доза препаратів підбираються індивідуально, згідно стандартів терапії. Препарати вводяться внутрішньовенно, внутрішньом‘язово або в таблетках внутрішньо.
Ускладнення хіміотерапії (небажані побічні дії цитостатичних препаратів) виникають часто але у більшості випадків короткочасні та незначно виражені.
Які ускладнення найбільш ймовірні у Вашому випадку і що можете зробити саме Ви для того, щоб максимально зменшити прояви таких ускладнень:
Нудота
є одним з найчастіших ускладнень після хіміотерапії. Ступінь та тривалість нудоти залежать від препаратів які вводять, дози та режиму їх введення. Сучасні проти блювотні препарати, якими супроводжують лікування, дозволяють більшості хворих не відчувати погіршення самопочуття. Необхідно пам’ятати, що нудота та блювання, навіть, якщо вони виникли, тимчасові.
Як убезпечити себе під час проходження хіміотерапії:
- Їжа повинна бути помірно теплою, м’якою, без різкого запаху.
- Уникати надмірно солодкої, соленої, гострої та жирної їжі.
- Уникати різких запахів (духів, кухні, диму)
- Рекомендуються прохолодні освітлені фруктові соки без цукру. Не пити газованих напоїв.
- Інколи можна посмоктати кусочок лимона або льоду.
- Носити вільну одежу.
- Необхідно намагатися відволікатись від неприємних відчуттів – спілкування з друзями, прослуховування музики, перегляд телепередач під час прийому їжі.
Випадіння волосся (алопеція) розвивається не у всіх пацієнтів. Ступінь випадіння волосся може бути різноманітним – від легкого стоншування волосся до їх повного випадіння. Після закінчення хіміотерапії волосся відростає заново.
Для зменшення алопеції необхідно:
- Користуватися пом’якшуючими шампунями.
- Не використовуйте фен, плойку, бігуді.
- Коротка стрижка робить випадіння волосся менш помітним.
- Головне, не впадайте у відчай! Волосся після закінчення курсу хіміотерапії починає швидко рости.
Стоматит
Це запалення слизової оболонки порожнини рота. При цьому з’являються почервоніння, набряк, болючість, інколи виразки в роті та на губах. Ще до початку хіміотерапії необхідно відвідати стоматолога, провести санацію порожнини рота.
При появі стоматиту: миттєво повідомте лікуючого лікаря і він призначить необхідне лікування.
- Зуби потрібно чистити лише м’якою щіткою, не травмуючи ясна.
- Користуйтесь ополіскуванням, який рекомендований лікарем, після кожного прийому їжі.
- Вживайте їжу лише кімнатної температури.
- Їжа повинна бути м’якою, не подразнюючою слизові оболонки (дитяче харчування, молочні продукти, яйця, картопляне пюре, банани, печені яблука, желе).
- Уникайте гострої, солоної, кислої, грубої їжі. Не бажано вживати томати та цитрусові.
- Змащуйте губи гігієнічною помадою або маслом.
Діарея
Повідомте про початок діареї лікуючому лікарю, можливо, це потребує призначення спеціальних ліків.
Для зменшення проносу необхідно :
- Їсти частіше та невеликими порціями. Пити багато рідини кімнатної температури (слабо заварений чай, не концентрований бульйон,кип’ячену воду).
- Не вживати продукти, які містять багато клітковини (хліб грубого помолу, свіжі овочі, бобові, горіхи). Замінити їх продуктами з малим вмістом клітковини (білий хліб, макаронні вироби, кисломолочні вироби, варені яйця, риба, відварне м’ясо, рис).
- Уникайте каву, алкогольні напої, гостру, жирну, жарену їжу, солодощів, газованих напоїв.
Запор
Інколи, під час хіміотерапії може виникнути запор, в наслідок обмеження рухливості та зменшення харчування. Якщо у Вас не було два чи три дні випорожнень, про це необхідно повідомити Вашого лікаря. Застосовувати послаблюючі препарати або клізму можна лише з дозволу лікаря.
При запорі необхідно:
- Вдосталь пити рідини.
- Вживати їжу з високим вмістом волокон (каші, білий хліб, свіжі або приготовлені овочі та фрукти).
- Робити фізичні вправи, прогулянки. Обов’язково порадьтесь з лікарем якщо вирішите збільшити фізичну активність.
Найсерйознішим ускладненням хіміотерапії є зниження кількості лейкоцитів (лейкоцитопенія) та тромбоцитів (тромбоцитопенія).
При лейкопенії в організмі людини зменшується кількість білих кров’яних клітин які захищають від інфекції, що може призвести до розвитку різних інфекційних ускладнень. Лікар буде регулярно контролювати Ваш аналіз крові.
- Запобігайте контактів з людьми, що мали ознаки інфекційних ускладнень.
- Не відвідуйте місця великого скупчення людей.
- Запобігайте контакту з дітьми, яким нещодавно зроблено щеплення.
- Намагайтесь запобігати побутовим травмам. При появі порізів користуйтесь антисептиком (наприклад, зеленкою).
- При підвищені температури тіла до 38°с або при інших ознак інфекції (лихоманка, пітливість, кашель), негайно звертайтесь до лікуючого лікаря.
При тромбоцитопенії порушується згортання крові, підвищується ризик кровотечі, які можуть виникнути при найменших травмах і продовжуватися достатньо довго. На тілі без видимих причин можуть з’являтись синьці, червона висипка, трапляються носові кровотечі та кровоточивість ясен, почервоніння сечі, домішки крові в калі. При появі будь-якого з цих ознак негайно звертайтесь до лікуючого лікаря.
Місцеві ускладнення при введені препарату розвиваються рідко. При появі болю в місці ін’єкції або по ходу вени, негайно повідомте про це медичну сестру.
Деяким хіміотерапевтичним препаратам властива токсична дія на серцево-судинну систему (доксорубіцин, мітоксантрон, трастузумаб).
Ризик виникнення кардіотоксичних ускладнень залежить від типу препаратів, їхньої разової або сумарної дози, способу введення, віку і статі пацієнта, проведення променевої терапії, наявності супутньої патології (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця).
Перед або між циклами хіміотерапії, Вам можуть призначити ЕКГ і УЗД серця, консультацію кардіолога.
В певних випадках з профілактичною або лікувальною метою Вам запропонують прийом одного чи декількох серцево-судинних препаратів.
Повідомляйте лікаря у разі виникнення наступних явищ:
- Відчуття ритмічного або неритмічного серцебиття;
- Відчуття тиску або болю за грудиною більше зліва (явища стенокардії);
- Утруднення дихання (задишка);
- Набряк ніг.
При проведенні деяких режимів хіміотерапії є необхідність у спостереженні кардіолога впродовж декількох років після закінчення лікування.
Швидкого Вам одужання!