Фізична реабілітація хворих на лімфопроліферативні захворювання

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

“АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ІЗ СПОРТИВНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ”

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМЕНІ. П.Л.ШУПИКА

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РАКУ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР СПОРТИВНОЇ МЕДИИЦНИ

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ НА ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

 

(Інформаційний лист)

 

Київ-2011

 

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на засіданні проблемної комісії

«Курортологія та фізіотерапія»

МОЗ України та АМН України

 

Голова проблемної комісії

член-кор. АМН України, д. мед. н.,

 

професор­­­­­­­­­­­­_________________ Лобода М.В.

 

Протокол № від 2011 р.

 

Укладачі

професор, д.мед.н. Владимиров О.А. (тел. 431-92-97)

д. мед. н. Крячок І.А., тел. (044)257-11-4

к. мед. н. Губарева Г.О., тел. (044)257-21-56

н. спів. Новосад О.І., тел. (044)2572156

к.мед.н., доцент Копчак С. К. (тел. 067-409-90-38)

к.мед.н. Дехтярьов Ю.П. ( тел. 501-33-20)

лікар вищої категорії Слаутенко Н.М.

(тел. –67-976-52-25)

лікар вищої категорії Риб’якова О.Г. (тел. 096-276-35-73)

лікар вищої категорії Осипчук О.П. (тел. 067-840-09-98)

 

 

Рецензент –

Старший науковий співробітник Національного інституту раку, к.м.н. Палівець А.Ю.

 

 

 

Комплексна та всебічна реабілітація хворих із лімфопроліферативними захворюваннями є необхідним компонентом успішного лікування та підвищення якості життя і має проводитися на стаціонарному, санаторному та амбулаторно-поліклінічному етапі. Але проблема фізичної реабілітації цієї категорії хворих є на сьогоднішній день не до кінця вирішеною, досить складною, вельми дискусійною. Втім, саме методи фізичної реабілітації дозволяють широко, послідовно та всебічно вирішувати проблему подальшого підвищення працездатності пацієнтів. З метою психічної реадаптації використовуються програми фізичної реабілітації, що направлені на усунення або зменшення психопатологічних синдромів; підготовку пацієнтів до професійної діяльності; попередження прогресування захворювання, його ускладнень.

Немедикаментозному лікуванню підлягають наступні категорії хворих

– хронічний лімфолейкоз 0 та І стадії;

– множинна мієлома в стадії ремісії;

– лімфома Ходжкіна (лімфогранульоматоз) при повільному протіканні процесу;

– лімфоми в стадії ремісії.

Протипоказанням до призначення методів фізичної реабілітації є:

– висока температура > 38о С;

– гострі інфекційні хвороби;

– ниркова недостатність;

– зниження рівня гемоглобіну < 85 г/л;

– гостра фаза протікання множинної мієломи;

– множинні патологічні переломи на фоні вираженого остеопорозу при множинній мієломі;

– швидко прогресуюче протікання лімфоми Ходжкіна;

– лихоманка з ознобами;

– виснажливий піт при лімфомах;

– стадія Б при лімфомах ( із лихоманкою протягом 3 та більше днів, профузний нічний піт, похудання на 10% від маси тіла протягом останніх 6 місяців);

– лімфоми із ураженням ЦНС ( розвиток менінгіту, арахноідіту, тощо).

Програма реабілітації повинна проходити в період ремісії та обов’язково погоджена з лікарем онкологом або гематологом. Індивідуальні реабілітаційні заходи направлені на покращення якості життя, включать соматичну, психологічну, професійну та соціальну підтримку. Важливе значення має тренування адаптаційних можливостей організму, підвищення імунобіологічних сил організму, загартуванню з ціллю підвищити неспецифічну захисну реакцію.

При стійкій ремісії захворювання використовують кліматотерапевтичну процедуру аерозольтерапію. Такі хворі можуть довгий час перебувати на свіжому повітрі. Використовуючи: сон на свіжому повітрі при температурі повітря 200С (період адаптації, перші 3–5 днів). Укутування залежить від тепловідчуття людини. Слідкуючи, щоб не було перегрівання або переохолодження. Якщо стан хворого не дозволяє тривалий час знаходитися на свіжому повітрі, необхідно приймати повітряні ванни в приміщені з відкритими вікнами або фрамугами. Рекомендується при температурі 200С вкриватися пікейною ковдрою, при 19-150С – байковою або шерстяною ковдрою, при температурі 14-100С – пуховою ковдрою. На голові повинна бути шерстяна шапочка, на ногах – шкарпетки. Сон в прохолодну погоду на свіжому повітрі тривалістю 1 – 3 години.

Хворим на лімфопроліферативні захворювання перебування під впливом сонячних променів протипоказано. В сонячні дні можна знаходитися під тінню дерев, під захистом штучних пристроїв, які знижують вплив сонячної радіації. Курс 2 – 3 рази по 15-30 хвилин на прийом.

В період отримання хіміотерапії та при прийомі протипухлинних препаратів виникають проблеми із системою травлення. Хворі скаржаться на зниження апетиту, нудоту, блювоту, проноси, ушкодження оболонки ротової порожнини.

Таблиця рекомендацій харчування

Стан

Бажано

Не бажано

Забороняється

Зниження

Апетиту

Подроблене харчування в проміжках між курсами лікування (горіхи, яйця, мед, шоколад, морозиво). Супи пюре з приправами (петрушка, селера, кріп, коріандр, імбир)

Цільне молоко, вершки, халва. Газовані напої.

Виноград, фініки, редька та редис, копчені продукти, гриби, шкіра птахів, риби, сало, консерви

Нудота та блювота

Зранку робити дихальні вправи та посмоктати скибку лимону або з’їсти декілька кислих ягід. Подроблене харчування в проміжках між процедурами. Вживання квашених огірків та помідорів під час нудоти. Пити в проміжках прийому їжі.

Жирні, жарені та надто солодкі страви

Приправи, які стимулюють нудоту (блювоту). Не вживати рідину під час їжі. Приймати їжу безпосередньо перед прийомом препарату або перед процедурою

Проноси

Відвари з рисової, манної та вівсяної крупи, м’ясні пюре, парові котлети, омлет картопляне пюре на воді з невеликою кількістю вершкового масла, протертий сир, кисіль з чорниці, смородини, вишні. Тепла негазована мінеральна вода

Перебільшення солі. Гарячі та холодні напої

Жирні сорти м’яса та риби, копчені продукти, маринади, спеції та прянощі, овочі, подразнюючі кишковий тракт (часник, холодні страви, сирі овочі та фрукти, житній хліб та здоба, насичений бульйон, бобові, щавель

Закрепи

Гречана каша. Хліб грубого помолу. Сирі та печені овочі та фрукти. Морська капуста, солодкі соки та варення. Рослинні жири. Одноденний кефір та просто кваша, холодні газовані напої,

Хліб та хлібобулочні вироби з пшеничної муки

Чай, кава, шоколад. Гранатовий, брусничний та чорничний сік. Гарячі страви. Каші, макарони

Порушення функції печінки

Молоко, сир, кефір, яєчний білок, не жирні сорти м’яса та риби. Рослинні жири та вершкове масло. Мед, варення, мармелад. Відвар шипшини, натуральні соки та компоти.

Перебільшення солі, горіхи, халва

Жирні сорти м’яса, риби. Насичені м’ясні та рибні бульйони. Жарені страви та страви з прянощами та іншими приправами . Холодні напої. Алкоголь, креми, кава, какао

Стоматити

Санація ротової порожнини, використовувати м’які зубні щітки. Рекомендовано пасти: Лакалут-флора та фіто формула, Колгейт х лікувальними травами та прополісом; Лісовий бальзам, Аквафреш та Бленд-а-мед з травами; Пародонтакс; Президент ексклюзив та антибактеріальний.

Використовувати зубну нитку, ополощувачі ротової порожнини лікарськими травами (ромашка, м’ята, шавлія ) після їжі

Солона та гаряча їжа, прянощі, алкоголь, поління

*споживання молока та молочних продуктів по узгодженню з лікарем

Фізична реабілітація може включати комплекс лікувальну гімнастику (ЛГ) , дозовану ходьбу, психотерапевтичні заходи, прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування, кліматолікування, тощо. Ці методи можуть стати найбільш ефективними та перспективними для медичної та соціальної реабілітації цієї категорії хворих.

Задачі ЛФК:

– нормалізація функції печінки та жовчного міхура;

– нормалізація функції кишечнику;

– зменшення застійних явищ та покращення стану серцево-судиннї системи;

– зменшення гіпоксії організму.

Для вирішення цих питань в комплекс лікувальної гімнастики включають загальнозміцнюючі, дихальні вправи ( як грудне, так і діафрагмальне дихання), вправи для дистальних відділів кінцівок (покращання периферичного кровопостачання), ходьбу ( нормалізація функції кишечнику, печінки та жовчного міхура), тощо. Заняття ЛГ проводяться спочатку індивідуально, потім малогруповим методом.

Позитивний ефект після проведення хіміотерапевтичного та променевого лікування спостерігається від плавання та ходових навантажень малої інтенсивності. Ходьба проводиться по рівній місцевості в темпі від 60 до 100 кроків за хвилину, при необхідності, відпочивати можна через кожні 200 метрів. Краще проводити прогулянки в тіні паркових дерев. Плавання виконується вільним стилем у спокійному темпі із частими паузами для відпочинку. У хворих відмічається покращення стану імунної системи, здійснюється профілактика рецидивів та метастазуваня.

Вплив дозованих фізичних навантажень на імунну систему має велике значення особливо у цієї категорії хворих, оскільки тривалість активного життя безпосередньо залежить від реактивності організму та його психічного стану. При використанні дозованих фізичних навантажень у хворих відмічається більш позитивний психологічний стан, зменшуєтсья кількість скарг, практично відсутні стають ознаки хронічного нервового стресу, який є для них характериним.

Дуже важливо для забезпечення безпеки й ефективності тренувальних занять ефективно визначати реакцію хворого на фізичне навантаження за допомогою контролю реакції артеріального тиску, змін ЕКГ, симптомів та ознак втоми ( колір шкіри, характер дихання, інтенсивність потовиділення, частота серцевих скорочень (ЧСС), тощо).

Задана ЧСС – це лише одна з багатьох фізіологічних реакцій, які можна контролювати під час занять. Як доповнення до показань ЧСС для контролю за інтенсивністю тренувальних навантажень на початку 1960-х років G.A.V.Borg (1992) була розроблена та впроваджена в практику шкала величини зусилля, що відчуває хворий. Перша шкала мала 15 категорій, від 6 до 20 (таблиця 1.). У 1985 році вона була ним удосконалена й остання модифікація шкали має 10 категорій (таблиця 2).

Таблиця 1.

Оригінальна шкала величини зусилля, що відчувається, за G.A.V.Borg,

що складається з 15 категорій

Категорія

Зусилля

6

Відсутнє

7

Дуже, дуже слабке

8

 

9

Дуже слабке

10

 

11

Слабке

12

 

13

Середнє

14

 

15

Велике

16

 

17

Дуже велике

18

 

19

Дуже, дуже велике

20

Максимальне

 

Таблиця 2.

Модифікована шкала величини зусилля, що відчувається, за G.A.V.Borg,

що складається з 10 категорій

Категорія

Зусилля

0

Відсутнє

0,5

Дуже, дуже слабке

1

Дуже слабке

2

Слабке

3

Середнє

4

Велике

5

Велике

6

 

7

Дуже велике

8

 

9

Дуже, дуже велике (субмаксимальне)

10

Максимальне

 

Величина зусилля, що відчувається, та ЧСС лінійно взаємозв’язані одне з одним, а також із інтенсивністю навантаження. Крім того, ця величина характеризується тісною кореляцією з іншими фізіологічними параметрами, а саме, легеневою вентиляцією та концентрацією лактату. Таким чином, шкали величини зусилля, що відчуває пацієнт, забезпечують цінну суб’єктивну інформацію про величину зусилля або втоми, що відчуває пацієнт під час виконання фізичного навантаження.

Оригінальна шкала (15 категорій) дійсно відображає реальну ЧСС у молодих людей. Додаючи нуль до кожної цифри, ми отримуємо дійсну ЧСС для даної інтенсивності навантаження, тобто величина 6 або 7 відповідає ЧСС у спокої 60 або 70 поштовхів за хвилину, а величина 19 або 20 – ЧССмакс 190 або 200 поштовхів за хвилину. Оскільки з віком ЧССмакс знижується, то у осіб похилого віку величина зусилля, що відчувається, не відображає дійсних показників ЧСС. Однак лінійний взаємозв’язок між ЧСС та інтенсивністю навантаження зберігається у осіб любого віку.

В період неповної ремісії можна рекомендувати діапазон зусилля 11-13 по оригінальній шкалі (15 категорій) , або 4-5 по модифікованій шкалі (10 категорій). В період повної ремісії у хворих можна рекомендувати діапазон зусилля 12-16 (15 категорій), який відповідає інтенсивності навантаження 50-85% резерву ЧСС макс.

Таким чином, немедикаментозне лікування дає досить позитивний ефект у повноцінній реабілітації хворих на лімфопроліферативні захворювання.

Додаток 1.

Приблизний комплекс лікувальної гімнастики для слабких хворих

п/п

Вправи

Дозування

Методичні вказівки

 

В.П. лежачи в ліжку. Тильне і підошовне згинання ступнів.

6 – 8 разів

Дихання вільне

 

В.П. лежачи. Згинання і розгинання пальців кисті рук.

6 – 8 разів

Дихання вільне

 

В.П. лежачи. Зігнути руки до плечей, лікті на боки, звести лопатки – вдих, опустити руки вздовж тулуба – видих.

 

2 – 3 рази

Темп повільний

 

В.П. лежачи. Руки вздовж тулуба. Піднімати руки догори через боки, розвернути долонями догори – вдих. Опустити долоні вниз, руками потягнутися до колін, піднімаючи голову, напружуючи м’язи тулуба, ніг – видих.

2 – 3 рази

При пер-шому занятті голову підні-мати не слід.

 

В.П. лежачи. Зробити спокійний вдих – видих, розслабитися.

 

2 – 3 рази

Темп повільний

 

В.П. лежачи. Руки вздовж тулуба. Згинання ніг по черзі з ковзанням по